√олодомор 1932 - 1933 рок≥в.

Ќапевно найстрашн≥ший злочин комун≥ст≥в на ”крањн≥ - це орган≥зац≥¤ голоду на ”крањн≥ (¤к не дико це звучить, але це правда) в 1932 - 1933 роках. ” цей час на ”крањн≥ йшла на овний х≥д колектив≥зац≥¤. ќднак, у в≥дм≥нност≥ в≥д –ос≥њ, на ”крањн≥ вона йшла дуже пов≥льно. «анадто багато було незалежних сел¤нських господарств. ÷е була ел≥та вс≥Їњ сел¤н —–—–.  омун≥сти називали њхн≥ми кулаками, куркул¤ми по-украњнському, мироедами (хоча сам≥ сел¤ни так називали т≥льки с≥льських лихвар≥в). ќднак була й ≥нша назва - культурн≥ хаз¤њ. Ѕагато хто з них виписували спец≥альн≥ журнали по с≥льському господарству, застосовували передов≥ методи веденн¤ господарства, ум≥ло використали р≥зн≥ види добрив. Ѕагато хто мали с≥льськогосподарськ≥ машини, невелик≥ п≥дприЇмства по переробц≥ продукт≥в с≥льського господарства. —ловом, це були т≥, кого тепер називають фермери. «вичайно, так≥ люди н≥коли не захот≥ли б п≥ти в п≥дпор¤дкуванн¤ до кого - або. —аме проти них був спр¤мований голодомор 1932 - 1933 рок≥в. “а й взагал≥, спочатку в колгоспи йшли т≥льки сам≥ б≥дн≥ сел¤ни, т≥, котрим втрачати було нема чого.

≤ звичайно, що сел¤ни, що вм≥ли зв≥стки господарство, не хот≥ли йти в колгоспи. ¬они проти цього пручалис¤, ≥нод≥ пасивно, ≥нод≥ активно ( справу доходило до знищенн¤ комун≥стичних ставлеников на сел≥). ƒл¤ придушенн¤ сел¤нського опору комун≥стична парт≥¤ вислала на село 30.000 "актив≥ст≥в". ѓхнЇ завданн¤ було в≥дбирати в сел¤н продукти й змушувати њх працювати в колгоспах. ƒќ 1932 року б≥льша частина сел¤н була все - таки загнано в колгоспи. ќсобливо противившиес¤ цьому були разкулачены ( новий рад¤нський терм≥н), тобто в них було в≥д≥брано майже все майно (частина ¤кого було передано в колгоспи), а сам≥ "кулаки" ≥ члени њхн≥х родин посилалис¤ в —иб≥р, у  азахстан, на п≥вн≥ч. ƒуже багато з них умерло п≥д час цього насильницького переселенн¤ в≥д голоду, холоду, хвороб.

ѕ–ќднако п≥сл¤ по¤ви колгосп≥в з кожним роком стало зменшуватис¤ к≥льк≥сть вирощених продукт≥в. Ќ≥кому не хот≥лос¤ працювати на повну силу й одержувати за це коп≥йки, а те й просто зам≥сть грошей нарахован≥ трудодн≥.  ер≥вництво —–—– на чол≥ з …осипом —тал≥ним вир≥шило знищити остаточно незалежних сел¤н ≥ зал¤кати ≥нших. ÷ентральний  ом≥тет ¬ ѕ (б) ≥ –ада Ќародних  ом≥сар≥в —–—– видали 7 серпн¤ 1932 року антилюдський закон "ѕро охорону соц≥ал≥стичноњ власност≥", зг≥дно ¤кого за крад≥жку дек≥лькох колоск≥в колгоспника могли в≥дправити в концтаб≥р або нав≥ть розстр≥л¤ти. ѕ≥сл¤ збору врожаю 1932 року актив≥сти рад¤нськоњ влади, часто п≥дтриман≥ в≥йськами Ќ ¬ƒ (Ќародний  ом≥сар≥ат ¬нутр≥шн≥х —прав, п≥зн≥ше перейменований у  ƒЅ) в≥дбирали в сел¤н останн≥ продукти, аж до картопл≥, овоч≥в м сухофрукт≥в.

” результат≥ спалахнув напевно найб≥льший ≥ страшний голод за всю ≥стор≥ю ”крањни. √олодували ц≥л≥ рег≥они. «а недоздачу продукт≥в у рахунок державних поставок ц≥л≥ села вносилис¤ в чорний список, вони оточувалис¤ в≥йськами Ќ ¬ƒ ≥ ц≥ села майже повн≥стю вимирали в≥д голоду. јле самим було те, що в той час, ¤к люди вмирали в≥д голоду зовс≥м поруч ≥з њхнього хл≥ба й цукру на спиртових заводах робили гор≥лку (гор≥лка давала план, давала грош≥), у велик≥й к≥лькост≥ украњнський хл≥б вивозилас¤ на зах≥д. —ел¤ни намагалис¤ вр¤туватис¤ в≥д голоду й б≥гли в м≥ста, але й там не знаходили пор¤тунки, умирали на вулиц¤х. ” голодуючих селах з'¤вилис¤ випадки людожерства. ”мирали все: д≥ти, стар≥, доросл≥. ј навесн≥ - восени 1933 року голодних людей виган¤ли на пос≥вну, де багато хто з них умерли пр¤мо на поле. —к≥льки вмерло тод≥ не в≥домо дотепер. Ќазиваютьс¤ р≥зн≥ цифри - в≥д 4 ≥ до 8 м≥льйон≥в чолов≥к. ¬се це ретельно ховалос¤ в≥д закордонних крањн ≥ нав≥ть в≥д власних громад¤н. ” результат≥ голодомору 1932 - 1933 рок≥в було знищено традиц≥йне украњнське село. ѕочалас¤ суц≥льна зр≥вн¤л≥вка. Ќе дивл¤чись н≥ що, з кожним роком поставки с≥льгосппродукт≥в зменшувалис¤.  оли - те найбагатша хл≥бна житниц¤ - ”крањна, стала простим придатком рад¤нськоњ тотал≥тарноњ держави.

–епрес≥њ 30 - 40 - х рок≥в.

–ад¤нська тотал≥тарна держава на чол≥ з …осипом —тал≥ним в 1930 - 1940 - х роках розгорнули компан≥ю терору проти инакомысл¤ших, а найчаст≥ше просто проти людей, ¤к≥ не були бездумними мар≥онетками в руках стал≥нськоњ верх≥вки.

Ќа ”крањн≥ перший удар був нанесений по украњнських письменниках, д≥¤чам культури. « украњнських письменник≥в цього часу 89 чолов≥к було розстр≥л¤но, 212 чолов≥к влади змусили замовчати, 64 чолов≥к було заслано й 83 чолов≥к ем≥грували. Ќе вынес¤ цькуванн¤ й пересл≥дуванн¤, пок≥нчили ≥з собою ћикола ’вилевой ≥ ћикола —крипник. ўе дуже багато украњнц≥в були арештован≥ по р≥зних неправдивих обвинуваченн¤х. Ѕули сфабрикован≥ фантастичн≥ таЇмн≥ орган≥зац≥њ - “ерористичний —оц≥ал≥стичний центр, Ѕлок украњнських нац≥онал≥стичних парт≥й, “ерористичний блок троцьк≥ст≥в - нац≥онал≥ст≥в, Ќационалистическо - фашистськ≥ орган≥зац≥њ ”крањни. ” грудн≥ 1934 року, у зв'¤зку з убивством —ерг≥¤  ≥рова, були засуджен≥ на страту по неправдивому обвинуваченню в приналежност≥ до б≥логвард≥йськоњ орган≥зац≥њ д≥¤ч≥ украњнськоњ культури - √ригор≥й  осинка,  ≥стка Ѕуревий, ƒмитро ‘альковский, ќлекса ¬лизько, ≤ван  рушельницкий ≥ багато хто ≥нших. ќднак п≥к репрес≥й дов≥вс¤ на 1937 - 1938 року. «аарештовували по будь-¤кому неправдивому обвинуваченню, катуванн¤ми з арештованих видавлювали показанн¤ на ≥нших людей. Ѕагато хто з них були розстр≥л¤н≥, ≥нш≥ одержали р≥зн≥ строки висновку в концтаборах —иб≥ру й п≥вноч≥, де також багато хто загинули.

« початком в≥йни почали заарештовувати солдат побываших у пл≥вку, учасник≥в украњнського опору на «ах≥дн≥й ”крањн≥. «аарештовували буквально вс≥х: ≥нженер≥в, роб≥тник≥в, сел¤н, учител≥в, рад¤нських прац≥вник≥в, л≥кар≥в; д≥тей, родич≥в раннЇ арештованих ≥ нав≥ть ≥нод≥ самих кер≥вник≥в ≥ оф≥цер≥в Ќ ¬ƒ. —к≥льки було арештовано, загинуло в стал≥нських кат≥вн¤х, таборах ≥ пересиланн¤х - нев≥домо. јле зразкове число репресованих на ”крањн≥ можна назвати - це близько 4 - 6 м≥льйон≥в чолов≥к (не вважаючи загиблих у результат≥ голодомору).

«м≥ст п≥дручника по ≥стор≥њ ”крањни

ƒив≥тьс¤ схож≥ по тем≥:

√олод 1933 в ”крањн≥