Казацко - Гетьманська держава в 1648 - кінці 18 століття

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ [UA]| ИСТОРИЯ УКРАИНЫ [RU
БИОГРАФИИ









 

Казацко - Гетьманська держава в 1648 - кінці 18 століття.

Визвольна війна 1648 - 1652 років і Переяславский договір.

Отже, в 1648 році спалахнуло, напевно саме грізне повстання, що перетворилося в дійсну визвольну війну. Основа для цього повстання була підготовлена небаченим кріпосним і релігійним гнітом українського народу. Лідером цієї війни став український дворянин Богдан Хмельницький. Він був сотником реєстрових козаків, багато разів боровся з турками й татарами. Один раз на його хутір у селі Субботове напав польських шляхтич, захопив його й до смерті побив молодшого сина Хмельницького. Хмельницький звернувся в польський суд, але там йому не захотіли допомагати. Тоді він поїхав на Запорізьку Січ, де підняв козаків на боротьбу проти поляків. Його вибрали гетьманом.

Казацко - польська війна, що почалася з народного повстання швидко распостранилась на все територію України. Польські чиновники, шляхтичі, ченці - єзуїти, які не встигли втекти, безжалісно знищувалися. Польські війська, кинуті на придушення повстання були розбиті 16 травня 1648 року битві під Жовтими Водами, 26 травня 1648 року - під Корсунем, а 23 вересня - під Пилявцами на Волыне, де до козаків приєдналися повсталі селяни. Восени він осадив Львів і Замостье, але з настанням зими повернувся в Центральну Україну й оголосив, що його метою є державотворення. У квітні 1649 року поляки, очолювані новим королем Яном 2 Казимиром, перейшли в контрнаступ, однак 15 серпня 1649 року були розбиті під Зборовом. Польський король підписав 18 серпня 1649 року Зборовский мирний договір, по якому значна частина України діставала права автономії. Однак поляки розірвали в 1651 році цей договір і в битві під Берестечком 28 червня 1651 року за допомогою татар розбили козацькі війська. У Білої Церкве 28 вересня був підписаний нові договір, по якому більша частина України возврашалась Польщі.

Розуміючи, що для перемоги над Польщею потрібні союзники, Хмельницький почав вести активні переговори із сусідніми державами. Ще у вересні він відправив велике козацьке військо в Молдавію, прагнучи зробити свого сина Тимоша молдавським правителем і, у такий спосіб знайти союзника. Він також намагався організувати більшу антипольську коаліцію, у яку повинні були ввійти Туреччина, Крим, Молдавія й Валахія, Україна й Семигород (Трансільванія). Хмельницький хотів побудувати нову Мову Посполитую, у яку б на однакових правах увійшли б Польща, Литва й Україна. Однак, незабаром збунтувалися молдавські бояри, а в 1653 році вмер син Тимош. Під час облоги міста Жванца раптово зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками. Хмельницький тільки тоді починає думати про союз із московським царем Олексієм Михайловичем.

Цар погодився допомогти Хмельницькому, сподіваючись повернути загублені Москвою землі, які тепер входили до складу Мови Посполитой. 16 січня 1654 року в Переяславі була підписана угода про украинско - московський альянс, у результаті чого Україна приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний пристрій, власний адміністрацію, армію, фінанси. Ні про яке об'єднання не було й мови.

Польща в цей час об'єдналася з татарами. В 1654 році, коли украинско - московські війська вели успішні дії в Білорусії, поляки разом з татарами напали на Правобережну Україну. А через рік на Польщу, ослаблену війною, напала Швеція. Вся Польща була охоплена війною. От яку ціну довелося заплатити полякам за небажання йти на рівноправний союз із Україною. Семигородский король Ракоцы в союзі з козацькими полками вторгся в Польщу, щоб остаточно неї розгромити.

Активна зовнішня політика Хмельницького викликала крайнє недовольствие московського царя, особливо його зближення зі Швецією. У свою чергу, Хмельницького мав багато претензій до московського царя, що почав втручатися у внутрішні справи України. Мирні переговори Москви з Польщею у Вільно (серпень - жовтень 1656 року), які відбувалися за спиною в українців, ще більше ускладнили украинско - московські відносини. Гетьман готувався до розриву з Москвою. У цей час закінчився невдачею украинско - семигородское настання в Польщі. Ослаблений невдачами й хворобою Богдан Хмельницький умер 6 серпня 1657 року в Чигирині.

Після його смерті козаки контролювали Київщину, Брацлавщину й Чернігівщину - територію з півторамільйонним населенням. Майже половина земель, що донедавна належала Польщі , стала власністю Запорізького Війська. Його територія була поділена на 16 округів - полків. Козацька старшина, що була спочатку виборної, поступово перетворила свої пости в спадкоємні. Нова політична формація називалася Запорізьким військом. Московіти називали її Малороссией, а поляки продовжували називати її Україною.

Ппро заповіт Хмельницького його приймачем повинен був стати його син Юрій Хмельницький. Але той був занадто молодий, і на Корсунській раді 25 жовтня 1657 року гетьманом був вибраний генеральний писар Іван Виговский. Він намагався відстояти незалежність, однак його польська орієнтація викликала протест козаків. У Полтаві вспухнул, таємно підтримуваний Москвою бунт Мартіна Пушкаря , що Виговский придушив і став готується до розриву з Москвою. У вересні 1658 року в Гадячі він підписав з Мовою Посполитой договір про вхід України до складу Мови Посполитой на умовах самої широкої автономії. Уважаючи Україну вже своєї вотчинної, Московия послала величезне військо, щоб змістити Виговского . Виговский об'єднався з поляками й татарами, і, під Конотопом розбив московське військо наголову. У Москві панувала паніка. Історик Соловйов писав, що вже чекали військо Виговского в Москві й царський двір уже готувався до втечі. Однак, серед козаків почався розбрід і Виговский був змушений виїхати в 1659 році в Польщу.

Старшина, сподіваючись що авторитет роду Хмельницьких згуртує козаків, обрала новим гетьманом Юрія Хмельницького (1659 - 1663). Москва направила на Україну нове військо й змусила молодого гетьмана підписати переглянуті статті Переяславского договору . Відповідно до них збільшувалося число московських чиновників і гарнізонів на українських землях, гетьманові заборонялося вступати в дипломатичні відносини з іншими країнами. Вибране козаками керівництво повинне було затверджуватися в Москві. У жовтні 1660 року Юрій Хмельницький виступив проти Москви, і разом з поляками розбив під Чудновым московські війська. Але частина полків під керівництвом полковника Сомка виступила проти нього й, не маючи сил установить порядок, Юрій Хмельницький відрікся від гетьманства й постригся в ченці. Почався період Руйины - громадянської війни.

Зміст підручника по історії України

Даты, хронология событий, рефераты по истории Украины, учебник по историй украины, Сайт про историю Украины

Hosted by uCoz