5 липня 199Ір.
Стаття 1. Відповідно
до Конституції Української РСР Президент
Української Радянської Соціалістичної
Республіки є найвищою посадовою
особою Української держави і главою
виконавчої влади. Повноваження Президента
Української РСР визначаються Конституцією
Української РСР.
Стаття 2. Президентом
Української РСР може бути громадянин
Української РСР не молодший тридцяти
п'яти років на день виборів.
Одна й та ж особа
не може бути Президентом Української
РСР більше двох строків підряд.
Президент Української
РСР не може бути народним депутатом,
займати будь-яку посаду у державних
органах і громадських об'єднаннях,
а також в будь-яких організаціях
та займатися комерційною діяльністю.
Якщо особа, обрана
Президентом Української РСР, є народним
депутатом депутатські повноваження
припиняються з моменту вступу на
посаду.
Порушення вимог цієї
статті призводить до втрати президентських
повноважень, обрана особа не може
бути приведена до присяги.
Стаття 4. Президент
Української РСР вступає на посаду
з моменту прийняття присяги.
При вступі на посаду
Президент Української РСР приносить
присягу Присяга приноситься Президентом
Української РСР не пізніше як у
п’ятнадцятиденний строк після офіційного
оголошення результатів виборів.
Дату принесення присяги
визначає Верховна Рада Української
РСР.
Стаття 5. Президент
Української РСР вправі брати участь
у засіданнях
Верховної Ради Української
РСР, в обговоренні питань, винесених
на її розгляд.
Президент підписує
закон, прийнятий Верховною Радою
Української РСР, не пізніш як у
десятиденний строк з дня передачі
його на підпис.
У разі незгоди з законом
Президент вправі не пізніш, як у
двотижневий строк повернути його
із своїми запереченнями до Верховної
Ради Української РСР для повторного
обговорення і голосування. Якщо
Верховна Рада Української РСР більшістю
голосів підтвердить раніше прийняте
нею рішення. закон вважається прийнятим.
Президент зобов'язаний підписати
його у десятиденний строк з дня
повторної передачі його на підпис.
Стаття 6. Президент
Української РСР здійснює свої повноваження,
спираючись на Кабінет Міністрів
Української РСР, може створювати
необхідні управлінські і консультативні
структури.
Закони України.
-К.,1996. Т.2 — С.117-118.
|