Громадянська війна й іноземна інтервенція (1663 - 1685). Руйина.

У цей час, що одержало назву Руйина, Україна була поділена уздовж Дніпра на дві сфери впливу: польську - на Правобережній Україні й на московську - на Лівобережній Україні з Києвом. Турецька присутність відчувалася на півдні. Всі козацькі гетьмани залежали від зовнішніх сил . Гетьманська влада постійно послаблялася внутрішніми сутичками й розбратами, розжарювалися відносини між козацькими низами й старшинами. Це вміло використали московсие емісари, які підбурювали виступу проти гетьмана й старшини.

У цей період гетьманом Лівобережної України був Іван Брюховецкий (1663 - 1665), а Правобережної - Павло Тетеря (1663 - 1665). Обоє вони були іноземними ставлениками. Тетеря, в 1664 році вторглся на Лівобережжя й пробывал підняти козаків у похід на Москву, але настання зазнало поразки й Тетеря повернувся на Правобережжя. Незабаром він біг у Польщу. На Лівобережжя Іван Брюховецкий проводив повністю московську політику. Він їздив у Москву, по суті віддав України під владу пануючи, одержавши за це боярський титул і численні поместия. Він підписав в 1665 році Московські угоди, які значно підсилили московських контроль над Україною у всіх сферах життя. А 13 січня 1667 року Москва таємно підписала з Польщею Андрусиевский мир , по якому Україна була поділена між цими двома державами: Лівобережжя відійшло до Московии , а Правобережжя з Києвом відійшло до Польщі. Все це викликало глибоке збурювання в українському народі. Спалахнуло повстання проти московських гарнізонів і самого гетьмана. Брюховецкий був убитий повсталими в червні 1668 року.

Петро Дорошенко (1666 - 1676), черкаський полковник і гетьман Правобережної України, намагався зберегти Україну від хаосу й відродити її незалежність. Після підписання поляками Андрусиевского миру Дорошенко виступив проти них. Щоб залучити козацькі маси, він погодився на регулярне скликання Військового Ради ( Вийськовойи Ради ). Крім того він почав створення найманих військ - сердюків. Дорошенко вторгся на Лівобережжя й після смерті Брюховецкого був вибраний гетьманом в 1668 році гетьманом всієї України. Однак, зачас його отсутсвия на Правобережжя запорожці обрали гетьманом Петра Суховію, а поляки - Михайла Ханенко. Відправляючись на втихомирення самозваних конкурентів, Дорошенко залишив на Лівобережній Україні за себе тимчасовим гетьманом Дем'яна Багатогрішного (1668 - 1676). Але незабаром Лівобережжя було зайнято московськими військами й Багатогрішний був змушений в 1669 році присягнути московському цареві .

Україна була знову поділена. Ослаблений , Дорошенко всі частіше звертається по допомогу до турків і татар. Ще в 1668 році він визнав турецький протекторат. В 1672 році його армія приєдналася до турецко - татарської армії, що відібрала в Польщі Поділля. Війська Дорошенко виступали також проти московського царя й нового гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича. Однак, скомпрометований участю в мусульманські напади й роздуванні громадянської війни, Дорошенко втратив підтримку козаків і в 1676 підкорився Івану Самойловичу .Турки замінили Дорошенко Юрией Хмельницьким, якого вони вбили в 1681 році.

Зміст підручника по історії України