Українська держава в 1917 - 1920 роках.

Центральна Рада (березень 1917 - квітень 1918).

До третього року війни багатонаціональні імперії (Російська, Австро - Угорськ і Турецька відчули внутренную слабість і тенденції до децентралізації. Поразки російської армії на фронтах, недостача продовольства, невдоволення царським урядом - все це привело в лютому - березні 1917 року до скинення Миколи 2.12 березня 1917 рік цар підписав акт про зречення від престолу. До влади прийшли опозиційні партії - конституційно - демократична партія, социал - демократи (меншовики) і соціалісти - революціонери (скорочено эсэры ). Вони створили так званий Тимчасовий уряд .

У Києві 17 березня 1917 року зібралися представники українських партій, суспільних, культурних організацій, суспільств і створили Центральну Раду - спочатку як всеукраїнську громадську організацію й координаційний центр. Її головою був вибраний заочно Михайло Грушевський (він повернувся з еміграції 27 березня й відразу приступився до роботи). 22 березня Центральна Рада видала звертання до українського народу, у якому вона призивала до дотримання порядку.

Важливою подією в цей час стало созвание Українською Центральною Радою Всеукраїнського Національного Конгресу, що відбувся 17 - 21 квітня 1917 року в Києві при участі 900 делегатів від політичних, культурних і професійних організацій. Конгрес вирішив поставити перед майбутнім російським урядом питання про федеративний пристрій Росії, про надання Україні прав автономії. Конгрес обрав Центральну Раду в складі 150 чоловік. Керівництво Центральної Ради було обрано в складі: Михайло Грушевський - голова, Володимир Винниченко й Сергій Єфремов - заступники. Після Конгресу Центральна Рада обрала виконавчий орган - Комітет, що пізніше одержав назву Малої Ради.

В цей час з'являються безліч суспільних і політичних організацій, які підтримували Центральну Раду. Так українські військові 18 - 25 травня 1917 року зібралися в Києві на перший Всеукраїнський Військовий З'їзд, у якому брало участь близько 700 делегатів. Вони вибрали Український Генеральний Військовий Комітет, головою якого був обраний Симон Петлюра. Він увійшов до складу знову створеного уряду - Генерального Секретаріату, у якому займався військовими справами.

З березня 1917 року перестали діяти всі заборони щодо української мови й культури. Починає видаватися масова українська преса. Організовуються курси для вчителів. 31 березня 1917 року була організована перша українська гімназія. У цей час російський Тимчасовий уряд початок призначати на Україну своїх представників - комісарів. Таким чином, на Україні зложилося двовладдя - Тимчасового уряду й Центральної Ради. Між цими двома урядами почалася боротьба. У травні Центральна Рада направила в Петроград своїх представників. Вони вимагали додання Україні статусу автономії, а також права ведення міжнародних переговорів. На всі ці вимоги Тимчасовий уряд оветило відмовою. У відповідь на це 23 червня на Другому Військовому З'їзді Центральна Рада прийняла так званий Перший Універсал, у якому повідомляли від автономному статусі України. 28 червня був створений Генеральний Секретаріат Центральної Ради - виконавчий орган у складі восьми генеральних секретарів і генерального секретаря, яким став Володимир Винниченко (УСДРП - Українська Социал - Демократична Робоча Партія). У першому українському уряді переважали соціалісти: социал - демократи - чотири місця, соціалісти революціонери - два місця, социал - федералісти - одне місце й безпартійні - два місця.

У липні 1917 року Генеральний Секретаріат спробував знайти компроміс із Тимчасовим урядом, але навіть пішовши на деякі поступки (тоді був виданий Другий Універсал) він не зміг домовитися. 7 листопада 1917 року, в обстановці загальної анархії, російські більшовики на чолі з Володимиром Леніним, скинь Тимчасовий уряд і захопили владу. Українська Центральна Рада не визнала цього захоплення й засудила його. У Росії більшовики майже без перешкод взяли владу у свої руки, однак на Україні, Кубане й Дону вони зазнали поразки. Український уряд початок формувати структури керування на місцях. Було вирішено включити до складу всі етнічні українські землі.

Своїм Третім Універсалом Центральна Рада 20 листопада 1917 року оголосила Українську Народну Республіку - УНР, у яку ввійшли Київщина, Чернігівщина, Волинь, Поділля, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина й Таврія. Цей Універсал проголошував українську державу, хоча в ньому говорилося про збереження зв'язків з Росією. У цьому Універсалі було оголошено про волю слова, печатки, віросповідання, зборів, страйків, скасуванню страти, амністії, ликвидировании приватної власності на землю. Був установлений восьмигодинний рабочийдень, національних меншостей одержували національну автономію.

10 - 12 грудня на Україні проходили вибори в Учередительное Збори. На них здобули перемогу українські соціалісти. Більшовики одержали тільки 10 відсотків. Більшовицькі делегати попробывали захопити владу в Зборах, а після того, як вони зазнали поразки, вони переїхали в Харків, де заявили про створення Українського Радянського уряду.

Відразу загострилися відносини з більшовицькою Росією. 12 грудня 1917 року в Києві були роззброєні більшовицькі військові частини, які готовили повстання проти Центральної Ради. 17 грудня 1917 року більшовицька Рада Народний Комісарів надіслав українському уряду ультиматум, у якому вимагали дозволити їм увести свої війська на Україну, а також вимагали не пропускати на Дон офіцерів і козаків. Український уряд 18 грудня відмовилося прийняти цей ультиматум. Почалася украинско - більшовицька війна. Більшовики вели її від імені маріонеткового Українського Радянського уряду. Сюди надсилалися більшовицькі російські частини. Настання очолив В. Антонов - Овсиенко. Йому Ленін писав, щоб той захоплював на Україні й відсилав у Росію продовольство. Центральній Раді було дуже важко протистояти більшовицькій окупації. У січні 1918 року в Києві спалахнуло повстання большевистски настроєних робітників (в основному росіян). Воно було подавлено до 4 лютого 1918 року з величезною працею українськими добровольчими частинами.

Не вистачало сил, щоб захищати Київ від більшовиків і на захист його виступили київські гімназисти. У нерівній битві 29 січня в станції Круті,загинули 300 гімназистів.

Однак настання більшовиків зупинити не вдалося. Незабаром Центральна Рада була змушена евакуюватися з Києва. Але перед цим, 22 січня вона видала Четвертий Універсал, у якому повідомляла про створення незалежної української держави. Генеральний Секретаріат був перетворений у Раду Народних Міністрів. Його головою став Всеволод Голубович. Український уряд переїхало в Житомир. 9 лютого уряд УНР підписало Берестейский мир з Німеччиною. Із середини лютого 1918 року почалося настання німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня вся Україна була звільнена. Однак, із самого початку німецькі влади почали активно втручатися в українські справи. 29 квітня відбулася сесія Центральної Ради, на якій була прийнята конституція УНР і вибрана президент УНР - Михайло Грушевський. Однак, у той же день, за підтримкою німців влада захопив генерал Павло Скоропадський. Центральна Рада перестала існувати. У країні почалася кровопролитна громадянська війна. 

Зміст підручника по історії України