Западно - Українська Народна республіка. ЗУНР

Державне відродження на західноукраїнських землях - у Галичине, Буковині й на Закарпаття проходило окремо, але під сильним впливом подій, що відбувалися в Східній Україні. З вересні 1918 року, передчуваючи швидкий разпад Австро - Угорщини, українці в Галичине готовяться до узяття влади у свої руки. Наприкінці вересня у Львові був створений Військовий комітет, що незабаром очолив сотник Українських Січових Стрільців (УСС) Дмитро Витовский.

18 жовтня 1918 року у Львові були організовані збори українських депутатів в австрійському парламенті, а також представників українських партій і громадських організацій. Тут була створена Українська Національна Рада (УНРада), головою якої став Євгеній Петрушевич. 30 жовтня українські представники в австрійському парламенті зажадали від австрійкою влади передати всю владу в Галичине, Буковині й Закарпаття в руки Унрады, на що австрійська влада відповіла відмовою. Тоді, у ніч на 1 листопада Військовий Комітет, що мав у своєму складі близько 1500 солдатів і офіцерів, роззброїв у Львові всіх солдатів неукраїнців і захопив важливі урядові будинки. Така акція була проведена також і в інших містах Галичины. Поступово німецькі й австрійські частини стали залишати Галичину.

УНРада визначила 9 листопада 1918 року назва для нової держави - Западно - Українська Народна Республіка (ЗУНР). Був створений перший уряд - Державний Комісаріат, що очолив Кістку Левицкий. До складу ЗУНР входила територія близько 70.000 кв.км., на якій проживали 6 мільйонів чоловік. 75 % з них були українці. Із самого початку поляки зайняли відкрито ворожу позицію й почали проти ЗУНР збройну боротьбу. 21 листопада українські частини були змушені залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхало в Тернопіль.

Зміст підручника по історії України