Западно - Українська
Народна республіка. ЗУНР
Державне відродження на
західноукраїнських землях - у Галичине, Буковині й на Закарпаття проходило
окремо, але під сильним впливом подій, що відбувалися в Східній Україні. З
вересні 1918 року, передчуваючи швидкий разпад Австро - Угорщини, українці в
Галичине готовяться до узяття влади у свої руки. Наприкінці вересня у Львові
був створений Військовий комітет, що незабаром очолив сотник Українських
Січових Стрільців (УСС) Дмитро Витовский.
18 жовтня 1918 року у
Львові були організовані збори українських депутатів в австрійському
парламенті, а також представників українських партій і громадських організацій.
Тут була створена Українська Національна Рада (УНРада), головою
якої став Євгеній Петрушевич. 30 жовтня українські представники в
австрійському парламенті зажадали від австрійкою влади передати всю владу в
Галичине, Буковині й Закарпаття в руки Унрады, на що австрійська влада
відповіла відмовою. Тоді, у ніч на 1 листопада Військовий Комітет, що мав у
своєму складі близько 1500 солдатів і офіцерів, роззброїв у Львові всіх
солдатів неукраїнців і захопив важливі урядові будинки. Така акція була
проведена також і в інших містах Галичины. Поступово німецькі й австрійські
частини стали залишати Галичину.
УНРада визначила 9
листопада 1918 року назва для нової держави - Западно - Українська Народна
Республіка (ЗУНР). Був створений перший уряд - Державний
Комісаріат, що очолив Кістку Левицкий. До складу ЗУНР входила
територія близько 70.000 кв.км., на якій проживали 6 мільйонів чоловік. 75 % з
них були українці. Із самого початку поляки зайняли відкрито ворожу позицію й
почали проти ЗУНР збройну боротьбу. 21 листопада українські частини були
змушені залишити Львів. Уряд ЗУНР переїхало в Тернопіль.
Зміст підручника по історії України
|