Директорія.

Прийдя до влади, Директорія видала 26 грудня 1918 року декларацію про поновлення законів УНР і про передачу помещицкой землі селянам без викупу. У той же день директорія призначила свій перший уряд, що очолив Володимира Чеховської, у який входили представники українських соціалістичних партій. Відразу після приходу до влади в директорії виникли проблеми. З півдня наступали війська Антанти. Крім того поставав питання про об'єднання УНР із ЗУНР . З півночі наступала Червона Армія. У цей час було вирішено скликати Трудовий Конгрес - свого роду парламент, що повинен був у наслідку вибрати центральну владу . Вибирати повинні були тільки селяни, робітники й трудова інтелігенція, у результаті чого багато хто сприйняли її як різновид більшовицької.

23 - 28 січня 1919 року в Києві відбулася сесія Трудового Конгресу. На ній був затверджений акт про об'єднання УНР і ЗУНР. Директорії була тимчасово передана законодавча й верховна влада . Було також затверджене загальне виборче право. У зв'язку з більшовицьким настанням сесія перервала свою роботу. У цей час положення УНР було критичне. Зі сходу й півночі наступала Червона Армія. З Дону загрожувала біла армія Денікіна. За дністром були румуни. Із заходу загрожували поляки й з півдня - війська Антанти. Збройні сили УНР були вкрай слабкі й погано організовані. 5 лютого український уряд виїхало з Києва. А в березні війська УНР зупинили настання Червоної Армії на захід, метою якого було прорватися на допомогу комуністичної влади Біла Куны в Угорщині.

У цей час Директорія намагалася знайти загальну мову із країнами Антанти. Але, навіть пішовши на значні поступки, вона не змогла знайти в них розуміння. Антанта допомагала Білої армії Денікіна, що хотіла відродити Велику Російську імперію. Українські частини терпіли від Червоної армії поразки й були змушені відступити на захід України. Тут у червні - липні була проведена реорганізація армії УНР, а потім до неї приєдналася армія ЗУНР - УГА (Українська Галицкая Армія ). У серпні 1919 року почався спільний похід армії УНР і УГА в напрямку Києва й Одеси. Спочатку настання розвивалося успішно, більшовики були вигнані з території Правобережжя. Але, зштовхнувшись у Києві із частинами Білої армії, українські війська відступили від Києва. Денікінці ставилися до УНР із презирством і вважали всіх українців сепаратистами. На захоплених землях вони восстонавливали помещицкое землеволодіння.

15 вересні Директорія передала всі повноваження Симону Петлюрі, а 24 вересня оголосила війну армії Денікіна. Військова компанія проти Денікіна була важкої й нерівною. Запекло пручаючись, українські війська повільно відступали на захід. Крім того, керівництво УГА підписало з армією Денікіна угода про вхід УГА до складу денікінських формувань. У листопаді 1919 року із заходу наступали польські частини. На нараді членів уряди УНР було вирішено перейти на партизанські методи боротьби. Частина армії УНР виступила в так званий Зимовий похід по тилах Червоної й Білої Армії. Похід тривав біля напівроку й у травні частини УНР прорвалися на захід. До цього моменту більшовики розбили денікінську армію й рухалися на захід. 22 квітня між польським урядом і урядом УНР, очолюваним Симоном Петлюрою був підписаний Варшавський договір, по якому Польща визнавала УНР, але Польща одержувала деякі українські землі. Це було змушене рішення. Тоді ж почалося спільне украинско - польське настання . Уже 7 травня спільні війська вступили в Київ. Однак незабаром, під натиском червоних частин вони були змушені відступати на захід. Червоні частини рвалися на захід, щоб принести в Європу на багнетах світову революцію. Але 15 вересня польські частини, при участі українських частин, розгромили червоних кіннотників і почали відповідний контрнаступ. Українські війська просувалися усе далі на схід. Але поляки почали переговори сроссийскими комуністами й, домігшись від них територіальних поступок (за рахунок української території), уклали перемир'я. Комуністи перекинули війська й вибили армію УНР на територію нової Польщі, де українці були інтерновані. В 1921 році деякими українськими військовими була проведена спроба Другого зимового походу по території Радянської України. Однак частина з них потрапила в полон і 23 листопада під Базаром 359 учасників походу були розстріляні. Так закінчився період української держави 1917 -1920 років. Україна була поділена між Радянською Росією й Польщею. Деякі українські землі ввійшли до складу Чехословаччини й Румунії.

Зміст підручника по історії України