Дуже важливим практичним
кроком було створення Комісії зв’язків
СПУ з навчальними закладами. Як
повідомила “Літературна Україна”
з 9-го квітня 1987 року, “секретаріат
правління Спілки письменників України
прийняв рішення про створення Комісії...,
яку очолив секретар правління Спілки
письменників СРСР Д.Павличко.” Потреби
створення такої Комісії, яка стежила
б за станом і розвитком навчання
української мови і літератури в
школах і вузах України, порушив
був Іван Драч на засіданні президії
правління СПУ ще в грудні 1986 року.
Саме ж рішення про створення Комісії
ухвалене на засіданні президії правління
СПУ в лютому 1987 року. Коротко
після створення Комісії відбулося
засідання, на якому був присутній
також міністр освіти УРСР М.Ф.Фоменко
і начальник управління наросвіти
Київського міськвиконкому А.І.Тимчик.
При цій нагоді обидва вони подали
докладні дані про стан вивчення
української і російської мов в середніх
школах на Україні. Згідно з Фоменком,
“на сьогодні в нас 15 тисяч шкіл
з українською мовою навчання, що
складають 75,5 процентів їх загальної
кількості. Крім того, в республіці
працює 2,5 процента шкіл з паралельними
та українськими класами. Шкіл з
російською мовою навчання - 4,5
тисяч, або 21,7 процента... Школи
з українською мовою навчання відвідують
50,5 процента усіх учнів. До шкіл
з російською мовою навчання ходять
48,7 процента учнів нашої республіки.”
Згідно з тими статистичними
даними, що їх подав Фоменко за минулих
відтоді 15 років, кількість учнів,
які навчалися в школах з українською
мовою навчання, зменшилася на якихось
10 процентів. Фоменко визнав також
при цій нагоді, що в дитячих садках
і яслах вживається російська мова,
заявляючи, що “безумовно, - у мікрорайонах
українських шкіл виховання в дитячих
садках та яслах повинно здійснюватись
теж українською мовою.”
Зі свого боку, Тимчик
подав дані про школи у Києві. “Нині
у Києві українською мовою навчається
майже 70 тисяч учнів (загальна кількість
київського учнівства 301 тисяча).
В місті діють 274 школи, з них -
34 українською мовою навчання та
88 українсько-російські”. Решта,
тобто 152 школи є, очевидно, російськомовні.
Він також додав, що в порівнянні
з минулим роком кількість учнів,
які навчаються українською мовою,
зросла на 2,5 тисячі, а також, що
біля 13,000 учнів, тобто 4,2 процента,
які відвідують школи з російською
мовою навчання, не вивчають взагалі
української мови та літератури.
Це є наслідок того, що, як він підкреслив,
“частина батьків учнів з російською
мовою навчання на підставі деяких
законодавчих положень домагається
увільнити своїх дітей од вивчення
української мови й літератури.”
На засіданні порушували
також проблеми викладання української
мови у вузах і вказували на потребу
“піднесення загальної гуманітарної
культури, духовності молодого покоління,
боротьби проти космополітизму, що
його приносить буржуазна “масова
культура”.
Камінський А.
На перехідному етапі -
Мюнхен, 1990. - С.74-75 >
|