Дуже важливим практичним кроком було створення Комісії зв’язків СПУ з навчальними закладами. Як повідомила “Літературна Україна” з 9-го квітня 1987 року, “секретаріат правління Спілки письменників України прийняв рішення про створення Комісії..., яку очолив секретар правління Спілки письменників СРСР Д.Павличко.” Потреби створення такої Комісії, яка стежила б за станом і розвитком навчання української мови і літератури в школах і вузах України, порушив був Іван Драч на засіданні президії правління СПУ ще в грудні 1986 року. Саме ж рішення про створення Комісії ухвалене на засіданні президії правління СПУ в лютому 1987 року. Коротко після створення Комісії відбулося засідання, на якому був присутній також міністр освіти УРСР М.Ф.Фоменко і начальник управління наросвіти Київського міськвиконкому А.І.Тимчик. При цій нагоді обидва вони подали докладні дані про стан вивчення української і російської мов в середніх школах на Україні. Згідно з Фоменком, “на сьогодні в нас 15 тисяч шкіл з українською мовою навчання, що складають 75,5 процентів їх загальної кількості. Крім того, в республіці працює 2,5 процента шкіл з паралельними та українськими класами. Шкіл з російською мовою навчання - 4,5 тисяч, або 21,7 процента... Школи з українською мовою навчання відвідують 50,5 процента усіх учнів. До шкіл з російською мовою навчання ходять 48,7 процента учнів нашої республіки.”

Згідно з тими статистичними даними, що їх подав Фоменко за минулих відтоді 15 років, кількість учнів, які навчалися в школах з українською мовою навчання, зменшилася на якихось 10 процентів. Фоменко визнав також при цій нагоді, що в дитячих садках і яслах вживається російська мова, заявляючи, що “безумовно, - у мікрорайонах українських шкіл виховання в дитячих садках та яслах повинно здійснюватись теж українською мовою.”

Зі свого боку, Тимчик подав дані про школи у Києві. “Нині у Києві українською мовою навчається майже 70 тисяч учнів (загальна кількість київського учнівства 301 тисяча). В місті діють 274 школи, з них - 34 українською мовою навчання та 88 українсько-російські”. Решта, тобто 152 школи є, очевидно, російськомовні. Він також додав, що в порівнянні з минулим роком кількість учнів, які навчаються українською мовою, зросла на 2,5 тисячі, а також, що біля 13,000 учнів, тобто 4,2 процента, які відвідують школи з російською мовою навчання, не вивчають взагалі української мови та літератури. Це є наслідок того, що, як він підкреслив, “частина батьків учнів з російською мовою навчання на підставі деяких законодавчих положень домагається увільнити своїх дітей од вивчення української мови й літератури.”

На засіданні порушували також проблеми викладання української мови у вузах і вказували на потребу “піднесення загальної гуманітарної культури, духовності молодого покоління, боротьби проти космополітизму, що його приносить буржуазна “масова культура”.

Камінський А.
На перехідному етапі -
Мюнхен, 1990. - С.74-75 >