|
Виникнення рабовласницьких
держав на території сучасної України:
державні об’єднання кіммерійців,
таврів та сарматів. Скіфське царство.
Грецькі міста – держави Північного
Причорномор’я.
Кіммерійці
– найстародавніші по своїй назві
племена, які мешкали на території
степного Півдня. Вперше згадуються
в письменах в VIII –VII ст.
до н. е. Кіммерійці були пастухо-землеробним
плем’ям. В 7 ст. до н. е. були вигнані
скіфами з території Північного Причорномор’я
в Малу Азію. Кіммерійці – перші
кочові вершники.
Сармати – стародавні
кочові іраномовні племена, родинні
скіфам. Кочували у степах Казахстану,
Уралу, Поволжя, з другого ст. до
н. е. панівне положення у степах
Північного Причорномор’я перейшло
від скіфів до сарматів. Кінець їх
панству поклали нашестя гоплів (середина
III ст.) та гунів (кінець
VI ст.) Пам’ятники сарматів
на території України , Усть-Каменські
кургани. Сармати являли собою не
єдине родинне плем’я, а слабо пов’язаний
союз споріднених і часто ворогуючих
між собою племен. Кожне з цих племен
прагнуло до панування на Україні.
Сарматські жінки жили,
як колись амазонки: полювали верхи,
брали участь у війнах, одягались,
як чоловіки. Сармати торгували китайським
шовком, кавказьким кришталем, напівкоштовним
камінням у Ірані та Індії.
Таври - основне
населення горяних та передгірних
районів південного Криму у першому
тисячолітті до н.е. Від їх найменування
походять назви Кримського п. – острова
Таврида, Таврика, Таврія. Перші
свідчення о таврах маються у Геродота
(5 ст. до н.е.). У кінці другого
століття таври попали під власть
Понтійського царства.
Скіфське царство
– було значною мірою дитям своєї
епохи, рід вівся по батьківській
лінії, майно ділилося між синами,
панувала полігамія. Разом з померлим
чоловіком вбивали і ховали його
молодих жінок.
Скіфи – це
безумовно, індоєвропейці, іраномовні
кочівники. Серед них були: скіфи,
орачі, землероби. Але вся влада
зосереджувалась в руках “царських”
скіфів – кочовиків, що змушували
інших скіфів та скіфські племена
України сплачували їм данину. За
ними стояло велике, добре озброєне
кінне військо. Розвиваючи у собі
войовничі інстинкти, скіфські воїни
мали звичай пити кров у першого
вбитого ворога. Робили з ворожих
черепів прикрашені золотом і сріблом
чаші, знімали скальпи.
Це був народ безжалісний,
жорстокий до ворогів, але відданий
в дружбі поміж собою. Крім грабування
у війнах скіфи займались торгівлею
з грецькими колоніями у Причорномор’ї.
Вони пропонували віск, мед, хутро,
рабів. За це отримували вина ювелірні
вироби, предмети розкошів. Завдяки
скіфам Україна стала важливою частиною
античної цивілізації Середземномор’я.
Через грецькі колонії скіфи зрозуміли
грецьку цивілізацію і почали шанувати
її.
У 513 р. до н.е. військо
перського царя Дарія захопило землі
нинішньої України, але скіфи змусили
його відступити. Наприкінці V
– початку VI ст. до н.е.
скіфи підкорили фракійців на Дунаї.
Але у 339 р. до н.е. Філіп Македонський,
батько Олександра Великого завдав
страшної поразки скіфам це було
початком їхнього кінця.
Грецькі міста
– держави Північного Причорномор’я
Наприкінці VII
– початку VI до н.е. греки
заснували ряд колоній у Північному
Причорномор’ї. У IV ст. до
н.е. для грецьких міст на Україні
настала пора розвитку. Найбагатшою
з них була Ольвія, розташована в
гирлі Бугу, вона була центром торгівлі
між Грецією та її чорноморськими
колоніями. До центрів торгівлі належали
Херсонес і Феодосія в Криму, Пантікапей
(Керч), східний Крим, але розквіту
прийшов кінець. Почалися сварки
між верхівкою та рабами, учистилися
напади кочівників. Зміцнення Риму
завдало політичну поразку еллінському
світу, майже ціле століття тримався
Пантікапей з сусідніми містами,
але у 68 р. до н.е. Рим оволодіває
Чорноморським узбережжям. Це повертає
грецьким містам на Україні економічну
та політичну стабільність. Проте
панувати грекам на Україні залишалось
недовго. Готи і гуни їх знищили
зовсім.
|
