Валюта Радянської України.
"Більшовицькі тисячки", об
які згадує Маковій, або, як прозивали
ці грошові знаки в народі, "шматки",
"лимони", "лимонарди",
впроваджені Раднаркомом на землях
тепер уже Радянської України, мали
мізерний курс (1 золотий рубль =
5 457 000 000 радянських рублів).
Це положення послужило причиною
проведення в 1922-1924 роках грошової
реформи, слідством якої стало введення
в оборот радянського червінця (1,6767
м золота). 1924 року був установлений
курс нового радянського рубля, що
рівнявся 1/10 червінця. Цю подію
стала моментом остаточного затвердження
радянської валюти. Цікаво, що деякі
історики пропонували назвати цю
валюту "гривнею", ідучи
від традицій Київської Русі, однак
Раднарком відхилив цю назву, мотивуючи
це тим, що вона використалася "деякими
контрреволюційними урядами",
тобто Центральна Рада й Директорія.
Історія національних грошей України,
здавалося б, назавжди відійшла в
минуле.
Але
національно-державне відродження
республік колишнього Радянського
Союзу кінця 1980-х - початку 1990-х
років відкрило нову сторінку в цій
історії.
Не
зайвим буде згадати, що в останні
роки горбачовської «перебудови»
у Радянському Союзі почали яскраво
проявляти себе перші ознаки економічної
кризи, обумовленою неможливістю
старої комадно-административной
системи і її дітища - планової економіки
- підтримувати матеріальне становище
держави на належному рівні. Найпоширеніші
товари народного вживання й продукти
харчування, якось чай, цукор, мийні
засоби й т.п., зненацька ставали
дефіцитом. Було впроваджено пам'ятні
ще й дотепер "картки споживача"
і талони. Мимоволі напрошувалися
аналогії з картковою системою довоєнного
років. 1991 року в нашім житті з'явилася
ще одна новація - впровадження пятипроцентного
податку, прозваного в народі "горбачовської",
а далі відбулося так зване "павловское"(за
прізвищем тодішнього Голови Ради
Міністрів Павлова) підвищення цін,
що же, безсумнівно, свідчило про
початок інфляції. Нерушимий, здавався,
дотепер радянський рубль у комерційній
і приватній торгівлі почав поступатися
місцем американському долару й іншій
іноземній вільно конвертованій валюті.
Події
ж серпня 1991 року поставили останню
крапку в історії як Радянського
Союзу, так і обороту його валюти
в Україні. Акт проголошення незалежності
України відкрив дорогу для впровадження
в нашій молодій державі повноцінної
національної валюти. Такою валютою
повинна була стати, відповідно до
традицій як пори Київської Русі,
так і періоду визвольних воїн 1917-1920
років, гривня. Щодо назви розмінної
монети, то для неї пропонувалися
назви "сотий", "різана",
але нарешті була віддана перевага
звичайної вже "копійці".
В 1992 році перші зразки української
національної валюти було виготовлено
в Канаді за ескізами В.И.Лопалися.
Однак в оборот в Україні з 1992
року була уведена тимчасова валюта,
розраховану на перехідний період,
- український рубль, або купонокарбованец.
Саме ця грошова одиниця ставала
протягом 1992-1995 років жертвою
інфляції, обумовленої економічною
кризою перехідного періоду. Спочатку
в обороті перебували купони вартістю
в 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 рублів,
пізніше були впроваджені грошові
знаки в 200, 500 і 1000, ще більш
пізній - в 2000, 5000, 10000, 20000,
50000 і 100000 і, зрештою, в 200000,
500000 і 1000000 рублів. Купони
відзначалися досить одноманітним
художнім оформленням (від 1 до 5000
рублів - зображення пам'ятного знака
засновникам Києва й Софійського
собору, від 10000 до 100000 рублів
- пам'ятника князеві Володимиру
й будинку Національного банку України,
200000 і 500000 рублів - зображення
пам'ятника князеві Володимиру й
будинку Національної опери України,
1000000 рублів - зображення пам'ятника
Т.Г.Шевченко в Києві й будинку Національного
університету імені Тараса Шевченко).
Шалена інфляція не давала можливості
ввести зрештою в Україні постійну
валюту.
|
