День 3 жовтня 1990
року, коли відбулося об’єднання
Німеччини, став важливою історичною
датою в життя Європейського континенту.
Українська РСР, яка брала безпосередню
участь у повоєнному мирному врегулюванні,
була учасницею Паризької мирної
конференції і підписала відповідні
мирні договори, відзначає, що завершено
складний і сповнений трагізму період
в історії німецького народу.
Український народ,
якого віками гнітила доля розділеної
нації, розуміє почуття німецького
народу. Об’єднання Німеччини відкриває
нові можливості для ефективного
забезпечення міцного та тривалого
миру в Європі. Найважливішу передмову
цього ми бачимо в тому, що Німеччина,
як і всі європейські країни, беззастережно
визнає недоторканність післявоєнних
кордонів у Європі.
Ми вітаємо закріплення
в Договорі про остаточне врегулювання
щодо Німеччини її зобов’язання відмовитись
від виробництва та володіння зброєю
масового знищення, значно скоротити
свої збройні сили та гарантувати,
що з німецької землі йтиме лише
мир.
Для українського народу,
який під час другої світової війни
зазнав величезних людських і матеріальних
втрат, це має особливе значення.
Ми добре знаємо ціну миру. У пам’яті
мільйонів громадян Української РСР,
які й досі не одержали жодного відшкодування,
все ще живі страхітні картини смерті,
людського горя, страждань у нацистських
концтаборах, підневільної рабської
праці. Сподіваємося: віднині жодний
з європейських народів не зазнає
жахіть війни.
Верховна Рада УРСР
у Декларації про державний суверенітет
України заявила про відданість Української
РСР справі зміцнення миру, міжнародної
безпеки і висловила намір брати
безпосередню участь у загальноєвропейському
процесі.
Це відкриває нові
можливості для плідного та взаємовигідного
співробітництва між Україною і Німеччиною,
встановлення між ними безпосередніх
відносин у політичній, економічній,
культурній та інших галузях. Наші
народи зможуть зробити вагомий внесок
у формування нової Європи.
Бажаємо німецькому
народові щастя і добра.
Україна на міжнародній арені:
Зб. документів і матеріалів(1986-1990
рр)
Упорядник і автор коментарію Ю.К.Качуренко
К.: Україна, 1993. - С. 25-26.
|