Ќац≥ональна культура

ќтже, культура повинна бути дл¤ кожного народу ≥нша. ” своњй нац≥ональн≥й культур≥ кожний народ повинен ¤скраво ви¤вити всю свою ≥ндив≥дуальн≥сть, при т≥м так, щоб вс≥ елементи ц≥Їњ культури гармон≥ювали один з одним, будучи пофарбован≥ в один загальний нац≥ональний тон. ¬≥дм≥нност≥ р≥зних нац≥ональних культур друг в≥д друга повинн≥ бути тим сильн≥ше, н≥ж сильн≥ше розходженн¤ нац≥ональних психологий њхн≥х нос≥њв, окремих народ≥в. ” народ≥в, близьких друг до друга по своЇму нац≥ональному характер≥, ≥ культури будуть под≥бн≥. јле загальнолюдська культура, однакова дл¤ вс≥х народ≥в, - неможлива. ѕри строкатому р≥зноман≥тт≥ нац≥ональних характер≥в ≥ псих≥чних тип≥в така "загальнолюдська культура" звелас¤ б або до задоволенн¤ чисто матер≥альних потреб при повному ≥гноруванн≥ потреб духовних або нав'¤зала б вс≥м народам форми житт¤, що випливають ≥з нац≥онального характеру ¤коњ-небудь одн≥Їњ етнограф≥чноњ особини. ≤ в т≥м ≥ в ≥ншому випадку ц¤ "загальнолюдська" культура не в≥дпов≥дала б вимогам, поставленим ус¤к≥й справжн≥й культур≥. ўирого щаст¤ вона н≥кому не дала б.

“аким чином, прагненн¤ до загальнолюдськоњ культури повинне бути в≥дкинуте. Ќавпаки, прагненн¤ кожного народу створити свою особливу нац≥ональну культуру знаходить соб≥ повне моральне виправданн¤. ”с¤кий культурний космопол≥тизм або ≥нтернац≥онал≥зм заслуговуЇ р≥шучого осуду. ќднак аж н≥¤к не вс¤кий нац≥онал≥зм лог≥чно й морально виправданий. ™ р≥зн≥ види нац≥онал≥зму, з ¤ких одн≥ помилков≥, ≥нш≥ щир≥, ≥ т≥льки щирий нац≥онал≥зм Ї безумовним позитивним принципом поводженн¤ народу.