|
√олод 1933 р.
був насл≥дком спроби зд≥йснювати
соц≥ал≥стичне буд≥вництво воЇнно-комун≥стичними
методами. –озум≥ючи, що серед частини
парт≥йних прац≥вник≥в збереглас¤
ностальг≥¤ по систем≥ ≥ методах
воЇнного комун≥зму, ¬. ≤. Ћен≥н
попереджав: "“ака пол≥тика
була б дур≥стю ≥ самогубством т≥Їњ
парт≥њ, ¤ка спробувала б њњ. ƒур≥стю,
бо ц¤ пол≥тика економ≥чно неможлива;
самогубством, бо парт≥њ, ¤к≥ пробують
под≥бну пол≥тику, зазнають неминуче
краху. «давалос¤, —тал≥н ≥ т≥ кер≥вники
парт≥њ, ¤к≥ п≥дтримали його, змогли
подолати економ≥чну неможлив≥сть
≥ пол≥тичну небезпеку курсу на суц≥льну
колектив≥зац≥ю шл¤хом придушенн¤
противник≥в воЇнно-комун≥стичних
метод≥в у парт≥њ ≥ в сел¤нських
масах, оп≥р щодо використанн¤ вс≥х
форм державного примусу, протиставленн¤
р≥зних за майновим станом прошарк≥в
сел¤нства п≥д лозунгом загостренн¤
класовоњ боротьби в м≥ру просуванн¤
до соц≥ал≥зму. ѕроте примусов≥ колектив≥зац≥¤
≥ накладена на колгоспи продрозкладка
призвели до глибокоњ деградац≥њ
с≥льського виробництва, я ≈ так
дорого, так бол¤че ≥ нев≥дшкодовно
об≥йшлас¤ крањн≥ й народов≥.
Ќе обминула ц¤ б≥да нав≥ть ’арк≥вщину
з њњ родючими чорноземами та працелюбним
народом. ≈коном≥чна пол≥тика, впроваджена
тод≥шньою владою була неможлива,
але це стало зрозум≥ло занадто п≥зно.
¬проваджена ¬. ≤. Ћен≥ним нова економ≥чна
пол≥тика - ¤вище складне. ¬ њњ основ≥
- зам≥на продрозкладки податком,
дозв≥л в≥льного продажу сел¤нами
товарних лишк≥в, допущенн¤ в економ≥ку
приватного кап≥талу. “ривал≥сть
цих заход≥в визначалас¤ часом ≥снуванн¤
багатоукладного господарства. ѕроте
в неп≥ була ще одна важлива грань:
запровадженн¤ варт≥сних, товарно-грошових
в≥дносин безпосередньо в економ≥ку
соц≥ал≥стичного сектора, в≥дмова
в≥д воЇнно-комун≥стичноњ модел≥
соц≥ал≥зму, ¤ка склалас¤ в роки
громад¤нськоњ в≥йни. ” цьому розум≥нн≥
тривал≥сть непу не може л≥м≥туватис¤
рамками перех≥дного пер≥оду в≥д
кап≥тал≥зму до соц≥ал≥зму. ’оч Ћен≥н
не встиг теоретично обірунтувати
новий погл¤д на соц≥ал≥зм, у практичн≥й
д≥¤льност≥ –ад¤нського ур¤ду з 1921
р. було вз¤то курс на в≥дмову в≥д
воЇнно-комун≥стичних метод≥в управл≥нн¤
п≥дприЇмствами, на зам≥ну њх методами
економ≥чними, госпрозрахунковими.
"–≥к великого перелому"
характеризувавс¤ остаточним в≥дступом
до пол≥тики воЇнного комун≥зму.
ѕочаток форсованоњ колектив≥зац≥њ
зб≥гс¤ з фактичною забороною торг≥вл≥
≥ введенн¤м практики планових завдань
щодо здаванн¤ держав≥ хл≥ба та ≥нших
с≥льськогосподарських продукт≥в
з розкладкою плану по кожному селу,
колективному або ≥ндив≥дуальному
господарству. ѕроте розкладка ви¤вилас¤
ефективною т≥льки наступного року,
коли к≥льк≥сть колгосп≥в зросла,
а невиконанн¤ плану стало каратис¤
розкуркуленн¤м. « л≥та 1930 р. поширилас¤
практика твердих завдань щодо здач≥
вс≥х "лишк≥в".
ѕоставки товарноњ продукц≥њ держав≥
оголошувалис¤ дл¤ колгосп≥в першою
запов≥ддю. «а ¤кою ц≥ною, в ¤ких
обс¤гах? ÷≥на була заниженою, а
через ≥нфл¤ц≥ю незабаром стала взагал≥
символ≥чною. ўо ж до обс¤г≥в, то
тут панувала невизначен≥сть. ƒержава
не вступала у податков≥ в≥дносини
з колгоспами, за ¤ких наперед визначалас¤
частка продукц≥њ, що п≥дл¤гала передач≥
хл≥бозагот≥вельним органам. «а вин¤тком
нас≥ннЇвого, продовольчого ≥ фуражного
фонд≥в хл≥б мав надходити лише держав≥.
¬. ћ. ћолотов за¤вив на “рет≥й ¬сеукрањнськ≥й
конференц≥њ ѕ(б)” в липн≥ 1932
року, що головною проблемою Ї правильна
розкладка хл≥бозагот≥вельного плану
(¬≥ст≥ ¬”÷¬ .- 1932.- 14 лип.).
” необх≥дност≥ самоњ розкладки в≥н
не сумн≥вавс¤.
ѕоверненн¤ до непопул¤рного воЇнного
комун≥зму терм≥нолог≥чне маскувалос¤.
ћетоди воЇнно-комун≥стичного штурму
було названо "новим етапом
непу". ѕон¤тт¤ "продрозкладка"
зам≥нювалос¤ поширеним терм≥ном
"план". ” наведених словах
ћолотова "розкладка" вживаЇтьс¤
в д≥Їсл≥вн≥й форм≥. ƒ≥Їслово "розкладати"
стосовно хл≥бозагот≥вельного плану
збереглос¤ в лексиц≥, бо воно в≥дображало
суть такого плануванн¤.
ѕерша колгоспна весна 1930 р. була
об≥ц¤ючою. ”крањна одержала непоганий
урожай. Ќапередодн≥ жнив зробили
ор≥Їнтовний п≥драхунок: 1 355 млн...
пуд≥в. Ќа 23,5 млн... чолов≥к с≥льського
населенн¤ треба було утворити продовольчий
фонд з розрахунку по 16 пуд≥в на
людину - 376 млн... пуд≥в. ѕос≥вний,
фуражний ≥ страховий фонди складали
515 млн... пуд≥в, резервний - 35
млн... ¬иход¤чи з цих нескладних
п≥драхунк≥в, хл≥бозагот≥вельний
план визначивс¤ в 430 млн... пуд≥в.
ѕот≥м його зб≥льшили до 440 млн...,
472 млн... ≥, нарешт≥, до 490 млн...
пуд≥в. ƒо 1 червн¤ 1931 р. загот≥вл≥
з урожаю 1930 р. д≥йшли до 477 млн...
пуд≥в проти 310 млн... за попередн≥й
сезон. Ѕуло здано по 4,7 центнера
з гектара - рекордний показник товарност≥
за вс≥ роки –ад¤нськоњ влади. —творювалис¤
у¤вленн¤, що колгоспне село здатне
забезпечити "стрибок"
в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ. ” зв≥тн≥й допов≥д≥
÷ ¬ ѕ(б) XVI з'њзду парт≥њ —тал≥н
за¤вив, що зернову проблему "ми
вже розв'¤зуЇмо в основному з усп≥хом".
Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших район≥в крањни
на становищ≥ в с≥льському господарств≥
”крањни дуже позначилас¤ чехарда
з адм≥н≥стративно-територ≥альним
под≥лом. XVI з'њзд парт≥њ вир≥шив
спростити систему управл≥нн¤ за
рахунок л≥кв≥дац≥њ окружноњ ланки.
÷им р≥шенн¤м зам≥нювалас¤ досить
гром≥здка чотириланкова система
управл≥нн¤ (центр - область - округ
- район) триланковою з тим, щоб
зм≥цнити кадрами найб≥льш слабку
районну ланку. ѕроте на ”крањн≥
областей тод≥ не ≥снувало. «ам≥сть
того, щоб утворити њх шл¤хом укрупненн¤
округ≥в, р≥шенн¤ з'њзду тут виконали
буквально. ¬ результат≥! виникла
дволанкова система управл≥нн¤: центр
- район. « вересн¤ 1930 р. територ≥ю
”–—– розпод≥лили на 503 адм≥н≥стративн≥
одиниц≥, ¤кими керували безпосередньо
з ’аркова: ћолдавську ј–—–, 18 м≥ст
центрального п≥дпор¤дкуванн¤ ≥ 484
с≥льськ≥ райони. ”правл¤ти такою
к≥льк≥стю район≥в з одного центру
було неможливо. —. ¬. ос≥ор, ¬.
я. „убар та ≥нш≥ кер≥вники республ≥ки
визнали, що через посп≥шн≥сть при
проведенн≥ реформи —≥льськ≥ райони
ви¤вилис¤ без достатнього кер≥вництва
у найв≥дпов≥дальн≥ший момент становленн¤
колгоспного ладу. « лютого по жовтень
1932 р. в республ≥ц≥ в≥дбувавс¤
непростий процес орган≥зац≥њ областей.
јпарат обласних орган≥зац≥й т≥льки
формувавс¤ ≥ ситуац≥Їю на м≥сц¤х
не волод≥в, тод≥ коли обт¤жлив≥
дл¤ центру пр¤м≥ зв'¤зки з сотн¤ми
район≥в фактично припинилис¤.
6 липн¤ 1932 р. в ’арков≥ почала
працювати “рет¤ конференц≥¤ ѕ(б)”.
Ќа пор¤док денний виносилась допов≥дь
—. ¬. ос≥ора "ѕро п≥дсумки
весн¤ноњ пос≥вноњ кампан≥њ ≥ про
завданн¤ орган≥зац≥йно-господарського
зм≥цненн¤ колгосп≥в". —кликанн¤
конференц≥њ напередодн≥ жнив, обмеженн¤
пор¤дку денного одним питанн¤м,
що було ¤вищем безпрецедентним,
участь в њњ робот≥ пров≥дних д≥¤ч≥в
пол≥тбюро ÷ ¬ ѕ(б) Ћ. ћ. агановича
≥ ¬. ћ. ћолотова - все це св≥дчило
про незвичайн≥сть ситуац≥њ.
—правд≥, в с≥льському господарств≥
”крањни спостер≥гавс¤ катастроф≥чний
стан. ѕос≥вна кампан≥¤ зат¤глас¤
до к≥нц¤ червн¤ ≥ все ж не дос≥¤ли
понад 2 млн.. гектар≥в, в≥дведен≥
п≥д чорний пар площ≥ перетворилис¤
на розсадник бур'¤н≥в. „ерез те,
що просапних культур не обробл¤ли,
частина пос≥в≥в загинула. Ќа площах,
що залишилис¤, урожай був невисокий,
незважаючи на задов≥льн≥ погодн≥
умови. як пов≥домл¤в у допов≥д≥
—. ¬. ос≥ор, р¤д район≥в, особливо
в п≥вденн≥й степов≥й смуз≥, залишили
в 1932 р. на пол¤х до половини врожаю
не з≥браним, не вивезеним або втраченим
п≥д час обмолоту. ѕро голодуванн¤
≥ зростаючу апат≥ю сел¤н говорили
у своњх виступах ћ. ќ. —крипник,
√. ≤. ѕетровський, –. я. “ерехов,
ќ. √. Ўл≥хтер та ≥нш≥ делегати.
¬. ћ. ћолотов теж торкнувс¤ т¤жкого
продовольчого становища "де¤ких
с≥льських район≥в". як в≥н
висловлювавс¤, це було насл≥дком
"помилок, допущених п≥д час
хл≥бозагот≥вель". Ќе було й
мови про хибн≥сть самого принципу
продрозкладки, на ¤кому вони ірунтувалис¤.
ћатер≥али приймальноњ голови ¬”÷¬
√. ≤. ѕетровського, куди зверталис¤
по допомогу голодуюч≥ сел¤ни, дають
досить ¤скраве у¤вленн¤ про становище
на сел≥.
15 кв≥тн¤ 1932 р. зав≥дуючий приймальною
≥нформував Ћозовський райком парт≥њ
про стан арт≥л≥ "„ервоний ∆овтень":
у колгосп≥ 70 двор≥в, 260 њдц≥в,
хл≥ба вистачило т≥льки до 1 лютого,
колгоспники вживають ¤к њжу вин¤тково
бур¤к, через що хвор≥ють, було чотири
випадки голодноњ смерт≥, хворих-50
чолов≥к. 25 кв≥тн¤ в –ешетил≥вський
райком парт≥њ над≥йшла ≥нформац≥¤
за скаргою групи громад¤н хутора
—тепового ѕ≥щанськоњ с≥льради: план
хл≥бозагот≥вель виконано, проте
вони залишилис¤ зовс≥м без хл≥ба,
нема й картопл≥, люди пухнуть з
голоду.
–уйн≥вний вплив продрозкладки на
продуктивн≥ сили с≥льського господарства
повною м≥рою ви¤вивс¤ 1931 р., коли
в колгоспи об'Їдналас¤ б≥льш≥сть
с≥льського населенн¤ ”крањни. ќднак
дезорган≥зац≥¤ ≥ деградац≥¤ громадського
виробництва колгосп≥в не позначилас¤
на поставках держав≥ ст¤гували зал≥зною
рукою. «ате р≥вень житт¤ колгоспник≥в,
¤кий залежав в≥д "залишкового"
принципу оплати прац≥ (поставки
держав≥ - перша запов≥дь!), катастроф≥чне
знижувавс¤. ”же в перш≥ м≥с¤ц≥ 1932
р. в багатьох с≥льських районах
вичерпалис¤ запаси продовольства,
насамперед хл≥ба. Ќад колгоспниками
зависла загроза голоду.
—творена на ”крањн≥ ком≥с≥¤ п≥д
кер≥вництвом ћолотова почала проводити
хл≥бозагот≥влю.
’л≥бозагот≥вл≥ продовжувалис¤ нав≥ть
у перш≥й декад≥ лютого 1933 року,
коли сел¤ни почали гинути в≥д голоду.
ѕрактично на вс≥й територ≥њ ”крањни
в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ тод≥ вже
не ≥снувало ск≥льки-небудь великих
запас≥в продовольства. –оз≥бравшись
в обстановц≥!, ѕ. ѕ. ѕостишев спром≥гс¤
переконати —тал≥на в необх≥дност≥
припинити вилученн¤ хл≥ба. …ому
вдалос¤ також вирвати у —тал≥на
згоду залишити в област¤х заготовлене
п≥сл¤ 1 лютого зерно дл¤ харчуванн¤
голодуючих; в≥д 9 тис¤ч пуд≥в у
¬≥нницьк≥й област≥ до 150 тис¤ч
у ’арк≥вськ≥й, а всього 330 тис¤ч
пуд≥в.
¬илученн¤ нас≥ннЇвого фонду в рахунок
виконанн¤ хл≥бозагот≥вельного плану
створило нову проблему. “реба було
готуватис¤ до с≥вби, а ƒонецька
область мала т≥льки 21 % в≥д потр≥бноњ
к≥лькост≥ нас≥нн¤, ќдеська- 14 %,
ƒн≥пропетровська- 10 %. ” п≥вн≥чних
област¤х становище з пос≥вним матер≥алом
було дещо.
јн≥¤коњ над≥њ на державну допомогу
не ≥снувало. ўе 23 вересн¤ 1932
р. —тал≥н пров≥в постанову –Ќ —–—–
≥ ÷ ¬ ѕ(б), текст ¤коњ заслуговуЇ
бути наведеним повн≥стю.
"–¤д м≥сцевих орган≥зац≥й звертаютьс¤
в –Ќ ≥ ÷ за нас≥ннЇвою позичкою
дл¤ радгосп≥в ≥ колгосп≥в. ќск≥льки
урожай цього року Ї задов≥льним,
а ур¤дом встановлено дл¤ колгосп≥в
зменшений план державних хл≥бозагот≥вель,
¤кий повинен бути виконаний повн≥стю,
–Ќ ≥ ÷ постановл¤ють:
1. ¬≥дхилити вс≥ пропозиц≥њ про
видачу нас≥ннЇвоњ позички;
2. ѕопередити, що в поточному роц≥
н≥ радгоспам, н≥ колгоспам нас≥нпозичка
не буде видаватис¤ н≥ дл¤ озимого,
н≥ дл¤ ¤рового пос≥ву".
Ќаведену постанову можна вважати
ун≥кальною в тому розум≥нн≥, що
в н≥й нема жодного позитивного твердженн¤.
ѕо сут≥, форма парт≥йно-ур¤довоњ
постанови була використана дл¤ простого
попередженн¤ про недоц≥льн≥сть будь-¤ких
прохань видати позичку.
ќтже, централ≥зована продовольча
допомога ”крањн≥ становила 5,1 млн.
пуд≥в хл≥ба. ÷¤ м≥зерна к≥льк≥сть
практично не вплинула на траг≥чну
ситуац≥ю. “реба було бити тривогу,
моб≥л≥зувати на допомогу громадськ≥сть
всередин≥ крањни ≥ за кордоном.
ƒосв≥д по-державному орган≥зованоњ
боротьби з голодом ≥снував: –ад¤нський
ур¤д п≥д кер≥вництвом ¬. ≤. Ћен≥на
у 1921 р. зробив усе, щоб вр¤тувати
житт¤ багатьом м≥льйонам сел¤н ѕоволж¤
≥ п≥вденних район≥в крањни. ѕроте
гласн≥сть у боротьб≥ з голодом означала
визнанн¤ факту економ≥чноњ катастрофи,
¤кою завершивс¤ стал≥нський експеримент
з форсуванн¤м темп≥в ≥ндустр≥ал≥зац≥њ.
≤ —тал≥н обрав ≥нший шл¤х - шл¤х
бо¤гузливого ≥ злочинного замовчуванн¤
становища в с≥льськ≥й м≥сцевост≥
” с≥чн≥ 1933 р., коли справжн≥й
голод т≥льки насувавс¤ ≥ ще був
час дл¤ д≥й, в≥н за¤вив з трибуни
об'Їднаного ѕленуму ÷ ≤ ÷ ¬ ѕ(б):
"ћи безперечно добились того,
що матер≥альне становище роб≥тник≥в
≥ сел¤н пол≥пшуЇтьс¤ у нас р≥к у
р≥к. ¬ цьому можуть сумн≥ватис¤
х≥ба т≥льки закл¤т≥ вороги –ад¤нськоњ
влади". як реагували на таку
цин≥чно-загрозливу за¤ву р¤дов≥
колгоспники? ¬ адресованому редакц≥њ
газети " олгоспне село"
лист≥ (зрозум≥ло, анон≥мному) члена
арт≥л≥ "Ќове житт¤" (село
—ущани агарлицького району) змальовано
становище, властиве дл¤ багатьох
с≥л: "ќсь що ¤ розкажу у в≥дпов≥дь
на промову тов. —тал≥на. ”же другий
р≥к т¤жко голодаЇ село —ущани. «аражаютьс¤
в≥д ус¤коњ нечистоти, ¤ку њд¤ть,
≥ мруть люди, ¤к мухи восени. Ќема
хл≥ба, хоч у 1932 р. жодного центнера
хл≥бозагот≥вель не було вз¤то в
державу".
√енсек дав директиву ставитис¤ до
голоду ¤к до не≥снуючого ¤вища.
≤ тепер, перегл¤даючи арх≥вн≥ документи
рад¤нських та парт≥йних установ,
≥сторик не знайде цього слова. Ќаприклад,
у документах Ќаркомзему ”–—– Ї немало
факт≥в про безпритульних д≥тей,
бездогл¤дн≥ пос≥ви, "до-приселенц≥в",
але ми не зустр≥немо самого пон¤тт¤
"голод". “ерм≥нолог≥чного
табу додержувалис¤ нав≥ть у секретн≥й
документац≥њ парт≥йних орган≥в будь-¤кого
р≥вн¤. онкретн≥ заходи, безпосередньо
пов'¤зан≥ з голодом, тут проходили
через "закрит≥ течки".
«вичайно, н≥хто не побоювавс¤ просочуванн¤
в≥домоњ вс≥м ≥нформац≥њ. ” табу
був ≥нший смисл: тема не п≥дл¤гала
обговоренню на парт≥йних зборах
чи пленумах парт≥йних ком≥тет≥в.
ѕро те, що на сел≥ в≥дбуваЇтьс¤
щось страх≥тливе, знали вс≥. Ѕ≥женц≥
заповнювали м≥ста ≥ вмирали сотн¤ми
просто на вулиц¤х. ≤нф≥узмац≥¤лр
голод проликала й за кордон. ” травн≥
1933р. јнгл≥йське посольство в ћоскв≥
одержало й в≥дразу переслало до
Ћондона анон≥мний лист з м≥стечка
«латоп≥ль на ињвщин≥ (тепер це
частина Ќовомиргорода). ѕроцитуЇмо,
у зворотному переклад≥ з англ≥йськоњ
мови, уривок з нього: "Ќаселенн¤
зрад≥ло б падлу, та його не можна
знайти. Ћюди њд¤ть жаб, трупи коней,
що загинули в≥д сапу, вбивають ≥
поњдають один одного, викопують
мертв¤к≥в ≥ њд¤ть њх. ¬се це може
п≥дтвердити будь-хто у «латоп≥льському
район≥".
Ќамагаючись вр¤тувати в≥д голодноњ
смерт≥ д≥тей, сел¤ни везли њх до
м≥ст ≥ залишали в установах, л≥карн¤х,
просто на вулиц¤х. ƒес¤тки тис¤ч
п≥дкидьк≥в створювали серйозну проблему
¬исловивши обуренн¤ "черговою
куркульською провокац≥Їю",
ѕ. ѕ. ѕостишев на зас≥данн≥ ѕол≥тбюро
÷ ѕ(б)” запропонував ¤кнайшвидше
розв'¤зати цю проблему.
Ќас не повинно дивувати те, що найвпливов≥ша
в республ≥ц≥ особа у черговий раз
використала "антикуркульську"
фразеолог≥ю, ¤ка в даному раз≥ вигл¤дала
особливо аморально. ѕостишев в ≥нтересах
справи використовував терм≥нолог≥чн≥
"правила гри", нав'¤зуван≥
—тал≥ним парт≥йному апарату ≥ всьому
сусп≥льству. якщо оц≥нювати ѕавла
ѕетровича ѕостишева не за його виступами,
а за практичною д≥¤льн≥стю з лютого
1933 р., коли в≥н прињхав на ”крањну,
то можна з певн≥стю сказати: у неймов≥рно
т¤жк≥й ситуац≥њ в≥н робив усе, щоб
вр¤тувати ¤кбмога б≥льше людей.
≤ особливо - д≥тей. Ќ≥хто не зробив
дл¤ д≥тей 30-х рок≥в б≥льше, н≥ж
ѕостишев. « убогих республ≥канських
резерв≥в ≥ випрошених у ≤. ≈. як≥ра
арм≥йських запас≥в в≥н створив продовольчий
фонд дит¤чоњ допомоги, до ¤кого
ув≥йшло, 700 тонн борошна, 170 тонн
цукру, 100 тис¤ч банок консерв≥в,
500 пуд≥в ол≥њ, де¤к≥ ≥нш≥ продукти.
«а два тижн≥, до березн¤ 1933 року,
було розгорнуто харчувальн≥ пункти
на 60 тис¤ч д≥тей. Ќадал≥, працюючи
до 1937 р. на ”крањн≥, ѕ. ѕ. ѕостишев
потурбувавс¤ про створенн¤ мереж≥
установ Ќаркомосу дл¤ д≥тей, ¤к≥
залишилис¤ сиротами. « його ≥н≥ц≥ативи
в крањн≥ знову загор≥лис¤ новор≥чн≥
¤линки, до д≥тей повернулис¤ безсмертн≥
твори јндерЇена, √ауфа, ѕерро ≤
вс≥ ≥нш≥ казки, ран≥ше оголошен≥
"≥деолог≥чно чужим" жанром,
у парках з'¤вилис¤ ≥гротеки, в будинках
- форпости, в позам≥ськ≥й м≥сцевост≥
- п≥онерськ≥ табори.
19 с≥чн¤ 1933 р. –Ќ —–—– ≥ ÷ ¬ ѕ(б)
прийн¤ли постанову "ѕро обов'¤зкову
поставку зерна держав≥ колгоспами
та одноос≥бними господарствами",
¤ка створювала на сел≥ нову ситуац≥ю.
«г≥дно з цим документом запроваджувавс¤
погектарний принцип хл≥бозагот≥вель,
зникла невизначен≥сть '≥ зр≥вн¤льн≥сть
попередньоњ контрактац≥йноњ системи.
’л≥бозагот≥вельний план встановлювавс¤
не дов≥льно, з наступною його розкладкою
по районах, колгоспах ≥ сел¤нських
дворах, а в певному процент≥ до
≥снуючих пос≥вних площ. ќтже, колгоспи
≥ колгоспники вже напередодн≥ пос≥вноњ
кампан≥њ могли знати, ¤ка частина
врожаю залишитьс¤ в них. ”творенн¤
наперед визначених податкових в≥дносин
м≥ж державою ≥ с≥льським господарством
пробуджувало зац≥кавлен≥сть у розширенн≥
пос≥вних площ, в≥дкривало шл¤х до
подоланн¤ безгосподарност≥.
—итуац≥¤ в с≥льському господарств≥
потребувала особливих метод≥в кер≥вництва.
Ѕуло створено пол≥тичн≥ в≥дд≥ли
ћ“— ≥ радгосп≥в - надзвичайн≥ парт≥йно-державн≥
органи влади. ўоб подолати кризу
в с≥льському господарств≥!, вони
провели ≥стотну роботу щодо орган≥зац≥йного
зм≥цненн¤ колгосп≥в, посиленн¤ матер≥альноњ
зац≥кавленост≥ в результатах прац≥,
утворенн¤ в колгоспах парт≥йних
осередк≥в, кандидатських або парт≥йно-комсомольських
груп. «а пор≥вн¤но короткий пер≥од
њхньоњ д≥¤льност≥ (в листопад≥ 1934
р. пол≥тв≥дд≥ли ћ“— перетворилис¤
на звичайн≥ парт≥йн≥ органи ≥ об'Їдналис¤
з районними ком≥тетами парт≥њ) у
с≥льському господарств≥ справд≥
ставс¤ позитивний злам.
≤сторики ще не вивчали в детал¤х,
¤к в≥дбувалас¤ весн¤на пос≥вна кампан≥¤
1933 р. јдже треба було моб≥л≥зувати
на роботи в громадському господарств≥
знесилених в≥д голоду колгоспник≥в,
змусити њх пов≥рити, що злов≥сна
трир≥чна продрозкладка вже в≥д≥йшла
в минуле, налагодити орган≥зац≥ю
прац≥, зм≥нити трудову дисципл≥ну,
надати максимально можливу техн≥чну
допомогу. ќдразу п≥сл¤ прињзду ѕ.
ѕ. ѕостишев висунув гасло: "ћ≥сто
- на допомогу селу". Ѕуло утворено
парт≥йно-ур¤довий ком≥тет по с≥вб≥
п≥д головуванн¤м —, ¬. ос≥ора,
ћ“— ≥ радгоспи республ≥ки одержали
15 тис¤ч трактор≥в, 2400 комбайн≥в,
3 тис¤ч≥ автомашин. ѕарт≥йн≥! орган≥зац≥њ
моб≥л≥зували на пос≥вну ≥ збиральну
кампан≥њ понад 300 тис¤ч м≥ських
жител≥в. ”св≥домлюючи, що с≥льське
господарство потребуЇ допомоги,
комун≥сти в≥дгукнулис¤ на заклик
парт≥њ. «окрема, „ерн≥г≥вська обласна
парт≥йна орган≥зац≥¤, в ¤к≥й нал≥чувалос¤
20,7 тис¤ч≥ чолов≥к, провела у 1933
р. три моб≥л≥зац≥њ ≥ в≥др¤дила на
тимчасову або пост≥йну роботу в
село понад дв≥ тис¤ч1! комун≥ст≥в,
тобто кожного дес¤того2. ¬ ц≥лому
по республ≥ц≥ за п≥вроку, починаючи
з травн¤ 1933 р., в ћ“— ≥ колгоспи
вињхали б≥льше ¤к 15 тис¤ч член≥в
парт≥њ, з них - 12,5 тис¤ч≥ на тимчасову
роботу .
Ќепростою в моральному в≥дношенн≥
ви¤вилас¤ проблема охорони в≥д голодуючих
достигаючого врожаю. ¬ арх≥вах Ї
багато судових справ по звинуваченню
тих, хто хот≥в знайти њст≥вне на
колгоспних пол¤х, а також тих, хто
намагавс¤ захистити голодуючих в≥д
стал≥нського закону про охорону
колгоспного майна. ¬ судах ≥ в прес≥
людей, котр≥ з голоду споживали
колоски у молочно-восков≥й стад≥њ
стиглост≥, називали "куркульськими
перукар¤ми",
” сел≥ озирка ќчак≥вського району
на ќдещин≥ мати, ¤ка посилала свою
одинадц¤тир≥чну дитину зр≥зати колоски,
була ув'¤знена на 2,5 року. ¬ сел≥
—тепан≥вка Ћугинського району на
ињвщин≥ в хат≥ ”. ѕ. ћедведськоњ
при обшуку ви¤вили на печ≥ сушен≥
колоски жита ≥ пшениц≥. «найшлис¤
св≥дки, ¤к≥ п≥дтвердили, що вона
зр≥зала њх на колгоспному пол≥ вињзна
сес≥¤ суду винесла вирок: п'¤ть
рок≥в позбавленн¤ вол≥.
Ћавина голодних смертей наростала
з м≥с¤ц¤ в м≥с¤ць аж до початку
л≥та. “ака ≥нформац≥¤ ретельно приховувалас¤
в≥д народу. Ќа XVII з'њзд≥ ¬ ѕ(б)
у с≥чн≥ 1934 р. —тал≥н, говор¤чи
про усп≥хи м≥жз'њзд≥вського пер≥оду,
з п≥дкресленим натиском в≥дзначив,
у контекст≥ з цифрами про зростанн¤
нац≥онального доходу ≥ промисловоњ
продукц≥њ "зростанн¤ населенн¤
–ад¤нського —оюзу з 160,5 м≥льйона
чолов≥к в к≥нц≥ 1930 року до 168
м≥льйон≥в в к≥нц≥ 1933 року".
¬ключенн¤ до традиц≥йного перел≥ку
усп≥х≥в нового елемента - даних
про зростанн¤ населенн¤ - мало на
мет≥ покласти край р≥зного роду
чуткам у крањн≥ ≥ за кордоном про
величезн≥ втрати людей в≥д голоду.
Ќаведена —тал≥ним цифра була сумою
двох в≥домих величин: к≥лькост≥
населенн¤ на початок 1933 р. ≥ р≥чного
природного приросту, ¤кий тод≥ коливавс¤
в межах 2,6-2,8 млн. чолов≥к.
ѕ≥дписавши фальшивий вексель, генсек
не чекав н≥чого вт≥шного в≥д чергового
перепису населенн¤. ѕерепис к≥лька
раз≥в в≥дкладавс¤. ÷≥лком очевидними
Ї причини заборони аборт≥в у червн≥
1936 року (заборона д≥¤ла до листопада
1955 року). Ќав≥ть дивно, що цей
зах≥д не спав на думку —тал≥ну ран≥ше.
«аборона аборт≥в у перш≥ роки ≥стотно
вплинула на зростанн¤ народжуваност≥,
але до останньоњ призначеноњ дати
перепису залишилос¤ обмаль часу.
ѕерепис в≥дбувс¤ в с≥чн≥ 1937 р.
≥ викликав пол≥тичний скандал. ѕ≥сл¤
того, ¤к демографи п≥драхували попередн≥
п≥дсумки к≥лькост≥ населенн¤, њх
звинуватили в недообл≥ку. ƒемограф≥чна
наука перестала ≥снувати. науково-досл≥дн≥њ
установи в≥дпов≥дного проф≥лю були
закрит≥, а демографи, ¤к≥ зберегли
своЇ житт¤ п≥сл¤ 1937 р., перетворилис¤
на звичайних статистик≥в. ћатер≥али
перепису знищили, статистика народонаселенн¤
стала секретною. ѕ≥дсумков≥ дан≥
повторного перепису, ¤кий провели
в с≥чн≥ 1939 р., з'¤вилис¤ у форм≥
двох коротких газетних публ≥кац≥й.
ƒан≥ перепису 1937 р., ¤к≥ викликали
в —тал≥на таку реакц≥ю, дос≥ залишалис¤
загадкою. ” перш≥й рад¤нськ≥й публ≥кац≥њ
про цю "б≥лу пл¤му", ¤ка
з'¤вилас¤ наприк≥нц≥ 1987 р. в журнал≥
"ќгонек" (є 51), конкретна
цифра к≥лькост≥ населенн¤ не названа.
јвтор ц≥Їњ публ≥кац≥њ ћ. “ольц стверджуЇ
лише, що перепис показав меншу к≥льк≥сть
населенн¤, н≥ж було в крањн≥ на
початок 1933 р. (165,7 млн. чолов≥к).
” зах≥дних джерелах к≥нц¤ 30-х рок≥в
пов≥домл¤Їтьс¤, що п≥д час перепису
було зареЇстровано лише 145 млн.
чолов≥к. ¬ останн≥х публ≥кац≥¤х
наводитьс¤ ≥нша цифра - 158млн.
як тепер з'¤сувалос¤, коротка дов≥дка
з попередн≥ми результатами перепису
1937 р. збереглас¤ в арх≥вному фонд≥
¬ерховноњ –ади —–—–. ѕерш≥ вибори
до ¬ерховноњ –ади в≥дбулис¤ в грудн≥
1937 року. ом≥с≥¤ по проведенню
вибор≥в звернулас¤ в ÷ентральне
управл≥нн¤ народногосподарського
обл≥ку ƒержплану —–—– з проханн¤м
надати св≥жу ≥нформац≥ю про к≥льк≥сть
населенн¤ по республ≥ках, кра¤х
≥ област¤х. ƒо ком≥с≥њ встигли над≥йти
(незабаром вони були вилучен≥ з
об≥гу) попередн≥ п≥дсумки перепису,
¤к≥ св≥дчать: на початок 1937 року
в республ≥ц≥ проживало 30157,6 тис¤ч≥
чолов≥к - на 1743,8 тис¤ч≥ менше,
н≥ж у с≥чн≥ 1933 р. «агальна к≥льк≥сть
населенн¤ крањни становило 168529,2
тис¤ч≥ чолов≥к. —аме цю цифру —тал≥н
називав на XVII з'њзд≥ парт≥њ ¤к
к≥льк≥сть населенн¤ на к≥нець 1933
р.
Ќайб≥льше в≥д голоду постраждала
”крањна. ўоб вирахувати ор≥Їнтовну
цифру втрат, необх≥дно мати дан≥
про природний прир≥ст за 1933-1936
рр. ” нас Ї зв≥тн≥ дан≥ лише за
1935 р.- 420 тис¤ч, а також наближен≥
до зв≥тних - за 1936 р.- 543 тис¤ч≥
(перш≥ три квартали - зв≥т, останн≥й
квартал - оч≥куваний результат).
ƒл¤ реконструкц≥њ г≥потетичного
природного приросту за 1933 р≥к
(¤кого насправд≥ не було) та ймов≥рного
приросту за 1934 р., скористаЇмос¤
опубл≥кованими у 1927 р. прогнозними
оц≥нками украњнського демографа
ј. ѕ. ’оменка. —корегувавши њх за
р≥внем реальних даних 1935 р., одержимо
природний прир≥ст дл¤ 1933 р.- 415
тис¤ч ≥ дл¤ 1934 р.- 418 тис¤ч чолов≥к.
ƒодаючи загальну цифру природного
приросту за 1933-1936 рр. (1787
тис¤ч) до фактичного деф≥циту в≥дносно
початку 1933 р., на ¤кий вказуЇ
перепис 1937 р. (1744 тис¤ч≥), одержуЇмо
демограф≥чн≥ втрати в розм≥р≥ 3531
тис¤ча чолов≥к.
«розум≥ло, вказана цифра не може
бути точною к≥льк≥стю померлих в≥д
голоду. “реба вз¤ти до уваги м≥грац≥йн≥
процеси. ѕроте вплив м≥грац≥њ на
к≥льк≥сть населенн¤ в принцип≥ невеликий,
оск≥льки в розрахунок беретьс¤ не
њњ абсолютна величина, ¤ка дос¤гала
в окрем≥ роки сотень тис¤ч чолов≥к,
а лише позитивне чи негативне сальдо
м≥грац≥йного балансу. ћ≥ж 1933 ≥
1937 роками починаЇ ви¤вл¤тис¤ нове
джерело деф≥циту - репрес≥њ. «а
даними перепису 1937 р., к≥льк≥сть
ос≥б у колон≥¤х ≥ таборах Ќ ¬— становила
по крањн≥ в ц≥лому 1956 тис¤ч. ÷е
означаЇ, що примусово виселен≥ з
”крањни ще до масових репрес≥й 1937-1938
рр.- сотн≥ тис¤ч чолов≥к.
ƒеф≥цит населенн¤, розрахований
в≥дпов≥дно до наведеноњ методики,
за даними перепису 1939 р. визначаЇтьс¤
в 4253 тис¤ч≥ чолов≥к. ÷¤ цифра
включаЇ значно б≥льшу к≥льк≥сть
втрат в≥д репресованого виселенн¤.
ќтже, фактор голоду 1933 р. в демограф≥чних
втратах, розрахованих за переписом
1939 р., виступаЇ менш визначено.
ƒив≥тьс¤ схож≥
по тем≥:
√олод
1946-1947 рок≥в в ”крањн≥
√олодомор
1932 - 1933 рок≥в
|
